Пам'яті Устима Голоднюка /йому сьогодні
мало би виповнитися 19/ і усіх полеглих
на Майдані
Ви бачили плаче небо?
То плаче небесна сотня.
Їх правда та гола, самотня,
Зробіть щось, зробіть що-небудь.
Їм навіть в раю болить,
Цим янголам вже затісно,
Так виросло їхнє військо
( Усім так хотілось жить).
Упали в гарячу зиму,
Як падав кривавий сніг...
Історій спиняли біг -
За матір свою... єдину.
Вони ще на Землю прийдуть,
Вони ще разом воскреснуть
За цю недолюблену весну
Й убивць імена назовуть.
За Київ, за Крим і Донбас...
За вбитих, живих, нерожденних,
Відомих й усіх безіменних
Спитають небесні...Час...
Людочко, дякую за присвячення герою. Болюча, але потрібна тема: патріотизм не може народжуватись на голому місці. А нашим людям треба пам'ятати про ці історичні події.
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
