О, мій Березове, колисочко рідненька
дитинства босоногого мого!
До тебе лину думкою зчастенька
і серед радості й серед тривог.
Броджу стежками, скупаними хмелем,
спиваю споминів густі меди.
О дякую тобі, кохана Земле,
що научила рівної ходи.
За те, що сонце запалила в грудях,
аби світило в найтемнішу ніч,
аби усі очорнені приблуди
тікали від душі моєї пріч.
Спасибі за жаскі дощі і хмари,
безжальний вітер, хугу і туман.
Навчилась так обходити примари
й розпізнавати підступ і обман.
Я дякую тобі за справжніх друзів,
кохання першого сліди яркі,
за тих людей, що серцем небайдужі,
і тих, що найрідніші - за батьків.
А ще за вдачу сю твою багату
на веселкові барви і весну.
О, як залюблена в мої Карпати,
в безмежжя гір осонцену красу!
Березове, колисочко рідненька,
святий початку витоків моїх,
схиляю голову свою низенько
перед тобою із доріг усіх!
4.08.16 р.
яка Краса!... і у перспективі, і на першому плані також
який це район, Лесю (Франківщини, думаю...) - не втримаюся - поїду подивитися "вживу" на Ваш Березов...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, п. Валю, Краса! НЕЙМОВІРНА! Не закохатися в цю красу просто неможливо...
Мій рідний Березів знаходиться в Косівському р-ні Івано-Франківської обл. Обов'язково приїздіть якось подивитися на цю благодать...
УСІ НАЙКРАЩІ КВІТИ! ДЯКУЮ ЗА ВАШУ ПОЕЗІЮ! ДУЖЕ ГАРНО І ЗВОРУШЛИВО!!!!
