Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: НАСНИЛАСЯ ТАТОВА СМЕРТЬ… (проза) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Наташа Марос, 23.01.2017 - 22:13
Дякую, Наталочко! Це тільки - но прочитала вірш Надії Карплюк-Залєсової: " Де ти, мій тату?" В якому вона просить, щоб тато приснився, та я й згадала, що мені раніше тато снився часто, а тепер чомусь ні, то я й своє пригадала, та й вернудась прочитать і виявила, що я не дала відповідь на твій коментар, то вже вибачай, та ще я з задоволенням перечитала свою ж розповідь...
Ясмина Горич, 02.08.2016 - 20:39
Це не можна читати без сліз... Дуже відверто, написано, здається навіть не сердцем - кро"вю, витікаючою з пораненого дитинства. Мій дідусь саме так не повернувся, теж "без вісті". Ми шукали бодай могилу - спочатку мій тато все життя, потім я. Та не знайшли, нажаль... Забрала собі, дякую.геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ясмино! Те що довелося пережить, забуттю не підлягає. А ще мені приємно, що й молоді люди, читають твори людей поважного віку. Заходьте, читайте, коментуйте, я теж заглядатиму на вашу сторінку...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! Важким було моє дитинство, обпалене війною, і мені так нині боляче дивитись і слухать брехні там "вгорі", коли на сході гинуть люди,..
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Яхоч і мала була, як почалася та війна і її початку не пам"ятаю, а те, що було під час війни в основному пам"ятаю, те що довелось пережить, забуть не можливо...
|
|
|