Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Дністран: Алеєю Скорботи - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дмитро Кiбич, 26.07.2016 - 18:02
Гарний вiрш, Оксано. Дiйсно, жахливi подii вiдбуваються, скiльки наших вiйскових загинуло. А чия у цьому провина, чий недогляд - так це не е таемницею: засланi козачки вiд Путiна розривають Украiну по шматках, а нашi керiвники граються з ними у пiддавки - тикають усiм Мiнськими домовленностями, якi сепаратюги все одно не збираються дотримуватися. Треба запитати у Президента - чому ж ми iх у такому випадку повиннi виконувати, де логiка?Тiльки може вам у 2 рядку, аби яскравiше звучало, слово "рiзнi" замiнити на "риси" - "Обличчя риси. Й - очi, очi". Оксана Дністран відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Дмитре. Ви праві. І вірш ще дійсно потребує доопрацювання. Вжила спеціально - трохи рваний текст. Хотілося підсилити почуття. І тому саме різні - просто різні - не риси обличчя. А різні люди на тих фото. І фото абсолютно не схожі одне на одного. Важко було пройти, дивлячись їм у вічі.
Володимир Туленко, 26.07.2016 - 17:43
Так щемно може написатиЧиясь сестра, дівчина, мати! А наша доля - те читати... І Батьківщину захищати! Оксана Дністран відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так хочеться, щоб на тих алеях не добавилось більше жодне фото...
Наталі Калиновська, 26.07.2016 - 17:19
А в мене – в горлі від скорботиЗгорнулась ніч – у біль клубоче. Оксана Дністран відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме це відчуття у мене і було.
|
|
|