Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Дві вдови - ВІРШ

logo
Ганна  Верес  (Демиденко): Дві  вдови - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Дві вдови

Ганна  Верес  (Демиденко) :: Дві  вдови
Перев’язала  рушником 
Обом  сватам  Оксана  руки.
Робила,  як  велів  закон,
Не  знала,  на  які  йшла  муки.

Мов  пролісок  серед  снігів,
Вона  в  сім’ї  його  з’явилась,
Навколо  –  холодів  загін,
Вона  ж  –  добром,  теплом  світилась.
З  зорею  встаючи  у  рань,
Весь  день  в  господі  все  крутилась.
Стать  матір’ю  прийшла  пора,
Коли  на  світ  благословилось.
Як  найцінніший  серцю  скарб,
Ростила  дівчинку  Оксана,
Немов  затиснута  в  тисках…
Дівча  незмінно  колисала.

Хоч  дні  й  летіли  навмання,
Все  ж  чергувались,  пам’ятає.
Високе  матері  звання  –
Для  неї  назва  ця  свята  є.
Вже  стала  осінь  на  поріг,
Дівчатку  хочеться  сидіти,
Дізналась,  що  о  цій  порі
Малі  повинні  вміти  діти.
Оксана  й  так  з  дитям,  і  так,
Обмостить,  рідне,  подушками  –
Сама  ж  сідає  за  листа.
Тремтячими  бере  руками
І  пише  в  армію  про  все:
І  про  дитя,  і як  кохає,
Хай  службу  гідно  він   несе.
Вкладе  в  конверт  та   все  зітхає…

Він  справно  їй  відповідав.
Листи  коханого  –  то  свято.
Та  ось  відчула  –  йде  біда
(Маляті  місяць  йшов  десятий).
Листа  чекала,  як  завжди,
А  листоноша…  не  приносив.
Благало  серце:  «Ще  зажди…»
І  волосину  білу  в  косах
Теж  не  помітила  якось,
А  сонце  швидко  відшукало,
Коли  проміння  полилось.
Та  сивина  вже  не  зникала.

Проходив  час,  а  він  мовчав,
Вже  й  дембель  –  ось-ось-ось,  на  носі.
Оксана  вийде  із  дівчам,
Поперед  себе  його  носить,
Ще  сподіваючись на  лист,
Вийшла  за  двір  і  цього  разу.
Аж  глядь:  за  руки  узялись
І  йшли  назустріч  їй…   Не  зразу
І  зрозуміть  вона  змогла,
Впізнать  нарешті  спромоглася:
Це  він,  найкращий  із  села,
Якому  серцем  віддалася.
А  поряд  з  ним  –  дівча  ішло,
Хоча  було  вже  при  надії…
(Тому  ж  листів  і  не  було,
Тепер  побачила  на  ділі).
Він  підійшов  до  них  обох,
Дитини  доторкнувсь  губами…
Оксана  ждала,  бачив  Бог,
Що  скаже:  «Скучив  я  за  вами.»

Та…  не  сказав  нічого  він,
І  руки  їх  не  роз’єднались.
Пішли  до  хати  по  траві.
На  очі  сльози  навертались…
Зів’яла  зболена  душа,
В  очах  померкли  хата,  люди:
«Невже  мене  він  залиша,
Невже  ніколи  мій  не  буде?..»
Дивились  очі,  мов  крізь  пил,
Немов  присипані  золою.
У  скронях  стукало:  «Терпи!
Нове   життя  не  за  горою…»

Вдяглась  Оксана  у  печаль
Тай  повінчалась   зі  сльозами:
«Чи  можна  знову  все  почать?
Чому  нічого  не  сказали?..»
Подробиць  мало  знаю  я,
Та  чи  й  потрібні  вони,  Боже?
В  Оксани  інша  вже  сім’я,
Та  доля  донечки  тривожить.
І  в  нього  син  –  орел  росте.
В  селі  цей  випадок  забули.
Питання  виника  просте:
В  Оксани  сльози  від  цибулі
Частенько  на  очах  блищать,
Чи  від  великої  любові?
Як  може  батько  залишать
Дитя,  із  ним  одної  крові?
Та  час  лікує  рани  всі.
І  сльози  висохли,  й  образи…
Сидять  тепер  дві  жінки  ці,
Що  стали  вдовами.  Ще  й  разом…

Ганна  Верес  (Демиденко).

ID:  657476
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 05.04.2016 21:08:51
© дата внесення змiн: 05.04.2016 21:12:47
автор: Ганна Верес (Демиденко)

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Макієвська Наталія Є., Світлана Крижановська
Прочитаний усіма відвідувачами (903)
В тому числі авторами сайту (19) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

12 16 22 19 22 flo19 flo23 flo12
Чудовий вiрш, Ганночко, справжнiй вiршований роман! Саме такi вiршi-романи писала наша Ларочка, зiрочка Волинi з галицькою душею... Ви залишитеся в українськiй лiтературi на схожiм рiвнi!
А хто кидає жонку з дитиною, той вартий ганьби! Судячи з Вашого тексту, Оксана була не коханкою, не шль*ндрою, а законною дружиною. (У галицькiй говiрцi - "жонкою".) Як можна кинути, та ще з немовлям?
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Міку. Ви, як завжди, щедрий і на похвалу, і на квіти. Але до Лесі мені далеко. 16 17 give_rose
 
laura1, 07.04.2016 - 00:37
Так. Доля непередбачувана. І ніхто не знає, що на нього чекає. І це називається - життя. Гарна праця. 12 clapping Успіхів Вам і надалі.
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ларисочко. Вам теж хай щастить! 16 17 give_rose
 
Ніна Незламна, 06.04.2016 - 18:31
12 smileДякую за такий гарний вірш!1Неперевершено!!! give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, дорога Ніночко. 16 give_rose
 
Вражаючі історії людських доль, про які Ви майстерно розповідаєте. Чудовий твір. 12 flo31 osen2 flo26
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро. 16 17 give_rose
 
12 Дуже-дуже-дуже потужний віршотвір! В ньому є усе: рима, чіткий трагічно-драматичний сюжет - вражена, обираю! 12 12 12 flo26
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Світланко. Мені теж дуже-дуже-дуже приємно. 16 17 give_rose
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. 16 17 give_rose
 
Haluna2, 05.04.2016 - 21:49
Гарно ви написали,життєво!Бувають же такі випадки! give_rose 31 32
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, життя простого не буває. Спасибі. 16 17
 
Наташа Марос, 05.04.2016 - 21:39
Таке воно, життя... непередбачуване... girl_sigh hi 17 flo17 17 flo25
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це правда. Дякую. 16 17 give_rose
 
12 щемливо...ох, ці чоловіки... 17жаль Оксани cry 16 flo26 friends
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю. 16 17 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: