40* уляна задарма., до в. «*** … в Тобі моя печаль…»
(і дзвенять ці струни словом найніжнішим…)
«– живому серцю мовити "Прощай!"? –
сказати можна, – та відпустить серце?!
(і рай нехай засипле снігом!) знай:
для нього більше не існує версій –
–
бо постало кохання – в ті сни і печалі – мостами!
як спалити мости?! як забути, що сталось між вами?..»
41* І. Лівобережна, до в. «Прогнати сплін»
(з молитви о дванадцятій ночі)
«... мені присвяту ще в віршах напише та,
що у танку кохання звабить стиглим тілом, -
а поки зимно тут... один... камін погас...
і гірє лиш вогонь рядків оцих! як сміло! –
–
як щедро ти виписуєш свої
найсокровенніші із почуттів жіночих!
і вдарить дзвін – я прочитаю їх
Молитвою, один, посеред ночі…»
42. Агидель, к ст. «Синева…»
(как же близько быть – ей от юности!)
«... ах, уметь бы вам да по жизни так:
вверх, к вершинам плыть, – не судьбы ли знак?!
на ветрах стоять, синевой в глазах
звать его к себе – ведь в его руках
нити судеб двух: счастья поднят флаг!
–
но идти тебе без страховочки, –
как любила ты, как ходила ты,
синеокая, бесшабашная – вольной птицею...
– эх, девчоночка!»
***
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так к холері ж його мамі! - ну не тягне на хлопців, а нині ж модньо воно, сучасно! а я ні зріть, ні терпіть не можу, от і заграю до них, до кралечок солоденьких, раптом котрась оченята заплющить, за вірші забуде (ну який від них оргазм??!!), та й згодою відповість?.. - запрошенням яким, натяком, телефонинчик залишить...
Касьяне,Ви надзвичайно спостережливі Велике дякую ВАМ за небайдужість до наших маленьких творінь...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і ще більшим вашого буде моє дякую - за вашу творчість, якою насолоджуюсь і в собі відгомін чую: добре, коли кимось сказане в тобі задзвенить-заспіває. то кому дяка?
та й згодою відповість?.. - запрошенням яким, натяком, телефонинчик залишить... 
Гарно, Касьяне... заграєш до дівочок! 
