Вірні очі зрадливого кольору
Світлі душі темніші за ніч
Без сумління за лічені доллари
Продають батьківщину мов річ
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
І відверто розчуленим голосом
Не знаходячи в захваті слів
За лаштунками власної користі
Промовляють з високих постів
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Обіцяючи хліб і видовища
Що їм злидні.... немов до стіни
Скільки ж дарма народної крові ще
Будуть пити вельможні чини
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Скільки ж років несповнені розуму
Щирі слуги даремних розмов
В жовтих фарбах спотворені роздуми
Нам за правду вдаватимуть знов
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Скільки ж треба нам горя і розпачу
Сліз від сорому марних надій
Щоб пізнати до краю і досхочу
Рідний край жебраків і повій
Олександр Квітень
м. Мукачево
17 липня 2003 року
ID:
645738
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 21.02.2016 15:19:59
© дата внесення змiн: 21.02.2016 16:14:07
автор: Квітень Олександр
Вкажіть причину вашої скарги
|
