UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: ГОЛУБИЙ ШОЛОМ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 25.02.2016 - 00:35
Страшні події, які відкарбувались у серцях кожного українця. Такі вірші важкі і болючі, але тільки так можна взнати всю суть та реальність тих події  
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Колись думала,що такі важкі рядки не можна писати.Але якщо таку біду люди пережили і нам це не чуже,то по-іншому не змогла.В ті криваві дні сусіди-мажори влаштовівали гульбища по ночах,не зважали,що їх ровесники гинуть за волю України. 
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мене історія цієї родини болить до сьогодні.Одна із трагедій,які пережили наші українці і немає від неї спасіння.
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такі Герої залишаються безсмертними навіки.
Світлана Крижановська, 23.02.2016 - 20:28
Страшно подумати, що коїлося на душі у батька... а потім в мами...Хай буде світлою пам'ять про юнака... Вічна слава героям, а Вам подяка за пам'ять...до мурашок, пані Людмило... 
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Світлано,за відгук щирої українки.Дуже болюча історія Героя.Пам'ять про таких, Богом вибраних людей,має жити вічно.Знаю,що прості українці з цим проблеми не мають,а їх слуги...Бог їм суддя.Героям слава і Герої не вмирають.
Наталка Долинська, 23.02.2016 - 18:06
моторошно... читала і мороз по шкірі. Боляче. Так болить та згадка, що не дає дихати. Дякую, що пишете про це,ми маємо пам"ятати, і не маємо пробачати катам. 
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю,це так було насправді.Написано з розповіді батька Устима.Тепер цей голубий шолом я завжди бачу серед Героїв по телебаченню.Устим вірив,що у нього не вистрілять,бо у нього шолом миротворця.Таке не пробачають. Дякую,що прочитали.
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Жаль,що в третьому тисячолітті питання влади вирішують кривавим способом.
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за відгук і розуміння.
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Почула по телебаченню розповідь Володимира Голоднюка (батька Устима) і записала в віршованій формі.Мені самій це важко читати.Батько з сином були в різних сотнях і коли син загинув,батькові подзвонили,що бачили по телебаченню...А дальше було так,як написано.
Людмила Пономаренко, 18.02.2016 - 14:54
Дуже боляче, що гинуть ті, яким би жити й жити...Дуже зворушливо й патріотично!  
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам,Людмило,за розуміння.Ми ніколи не звикнемо І не змиримось з цим злочином.
Ганна Верес (Демиденко), 18.02.2016 - 13:54
“Я без зброї і я не – убивця.»Та не зрозуміла цього влада, як не розуміє й тепер. Слава нашим героям! Обираю.   
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже сумно,а в ці дні-особливо.І хоч такі Герої будуть жити завжди (їх подвиг переживе усі влади),дуже важко з цим жити.
Наталі Калиновська, 18.02.2016 - 11:09
Будуть славити їх на земліЗа їх подвиг і їх відвагу! Моя родюча земле, Україна, Ти зрошена сльозами матерів, Що пагонами по весні зійдуть на нивах, Але не зможуть повернути їм синів! Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже правдиві Ваші слова,Наталіє.Сльозами і кров'ю зрошена наша рідна Україна і кінця,і краю цим бідам не видно.
|
|
|
||||||||||||||||||||||
