Що може малій дитині насниться?
Глибоке небо, в якому втопиться
Просто і легко,
Трава м\'якесенька, сяючі зорі,
Грайливий вітер, що переймає в полі,
Де кожна стежина і наймаліший кущик
Знайомі,
Де кожна пташина – твоя подруга.
А день який?!
День – нескінченно довгий!
Набігаюсь так, що втома у тілі
Гуде, мов літак у просторі.
Що може малій дитині насниться? –
Та всенький день,
За який півпланети оббігаєш!
2
Хтось легенько стягує ковдру.
Ще і ще. Знову і знову!
А мені підвестися несила.
– Хочу спати, – квисну сонно-пресонно.
– Ти лишень подивися,
Яке сходить сонце!
– Хай я завтра, бабуню.
Сон предивно-чудовний сниться! –
Безнадійно благаю.
– Ні, сьогодні!
Бо завтра сонце вже іншим встане!
– Гаразд, вже іду, – і продовжую спати…
– Ти ще спиш?! Не дитина, а соня.
Всю красу світанкову проспиш!
…Спасибі, моя добра, мудра бабуню,
Що навчила світанки любить.
Мов горобчик зіскакую з ліжка,
Вибігаю на світлий ґанок:
– Ну здрастуй, сонечко!
Й розлетівся мій сон,
Як від вітру кульбабки насіння.
