За тиждень – облич, спаму, вражень на пам,ять макітри нафіркало.
Немов без оливи у думальці, сенсу, тепла - прожилось...
За що не згадаю (чому не ссудилось) – пече нота «Ніколи».
...У душ, і ...змивати, стирати хутчіш псоріазний психоз.
Водій е́кскурсбу́су, що був таким ввічливим, словозавзятим –
Забуте під зжовклим сидінням (сказав: «Не знайшов...») ...не віддав...
І так хтось про мене напевно міркує, і тупають п,яти,
І з кожного боку, і з кожного рота: «Шкода́, ой, шкода́.»
Я свічку, як вогнище, добрий камін – па́лю - відпочиваю.
Гладуньку з картоплею, пара, із листя з віконець – п,ю вдих!
Хтось вже перестав, хтось ще буде, а хтось гучно за́ра – співає.
Завжди є чим ніжитись, й зсяяти чим - біля нас, клопітких.
01.11.15 р.
Псоріазний психоз - влучний діагноз урбанізму...Мені інколи видається, що вірші для Вас свого роду терапія для душі, оскільки Ви публічна людина...Проте вони зі своїм шармом, стиль не сплутати ні з ким...
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Стираються кордони між публічністю й непублічністю після появи мереж)))))) Дякую Вам за увагу до твору й теплі слова!!!!!
Перепрошую. Після заміни української мови на сторінці, не знаю, як попадати в рубрику - РУБАЇ, ХОКУ,ТАНКА... Поясніть, щоб було зрозуміло і старшим по віку. Дякую.
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В понеділок Вам допоможемо, коли побачу модератора й програмістів!!!!
Віддихатись.. тут, біля нас,
бо холодно з бочки квас...
Та й ми все чекаєм на Вас
біля словесних прикрас...
Доброго дня, добродію Евгене...
Давненько не з'являлися, а ми тут зачекалися.
нафіркало, без оливи у думальці, е́кскурсбу́с - люблю ці сучанізми 
