Коли я забуду тебе, в мій дім вернеться щастя;
Коли я забуду тебе, все стане так просто і ясно;
Ти ж сам розвів міст, що єднав наші два береги,
Тепер порятунку не проси - не протягну тобі я руки!
Моє джерело стало океаном,
твій корабель, мій порт, тепер не приймає!
Ким ти був? Хто ти тепер? - Ти - НІХТО!
А я? - Я наївна, несмілива
Дівчина з зеленими очима!..
Коли я забуду тебе, зрозумію хто справжні друзі;
Коли я забуду тебе, витру з очей останні образи;
Ти ж сам стільки раз дарував лише біль і байдужість,
таких "подарунків" стало багато - вони тобі вернулись!
Моє джерело стало океаном,
твій корабель, мій порт, тепер не приймає!
Ким ти був? Хто ти тепер? - Ти - НІХТО!
А я? - Я наївна, несмілива
Дівчина з зеленими очима!..
04 березня 2013 р.
