Коли помирають слони
Вони спокійно заплющують світ
Вкриваючи гарячу землю своїми розлогими вухами
Їхні друзі не говорять сумних слів
А мовчки викопують бивнями заглибини для своїх побратимів
Їхня рідня не cпіває сумних пісень
не йде колоною за оркестром
А просто лежить біля місця поховання ще три дні
Три дні слонової мовчанки
Три дні сумних очей
Три дні без їжі та води
Потім життя продовжується далі
Як і має бути
Як і було тисячі років до цього
Сім'я ще кілька разів повертається до рештків
і на хвилину зупиняється
Але з часом уже зовсім не приходить
Можливо навіть не згадує
