5* мы оставили след на земле, потому что любили
Вспомни юность: разве были дни в печали?!
Вспомни тех, кого любили-целовали!
Пусть проходит жизнь, пусть все умчится в небыль –
мы на празднике мечты попировали!
6* … и рая вкус познал я с губ твоих!
Не поцелуи были – нет! – а упоенье,
восточных сладостей медовей и желанней!
Ах, пил я губ твоих шербет, и провиденье
дарило сердцу райской неги обладанье!
7* откровение…
Ты цветок ароматов любви, – неземная, нагая!
Я касаюсь груди, губ твоих – наслажденье без края!
Ты к вершинам любви повела, – о богиня, воскрес я!
И тогда мне открылись заветы сладчайшие рая!..
8* снова губы вспомнятся, ночь, и поцелуи…
Были дни у меня из разлук и потерь – не взлететь!
И казалось, уже никогда мне не спеть «Аллилуйя!»
Но коль время придет лебединую песню пропеть –
Губы вспомню, и ночь!.. и спою о ее поцелуях!..
портрет тієї, що 1000 і 1 ніч розказувала казки...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отої!.. що отими казками, вустами, очима та станом і заворожила, і на кожне слово надихнула. печаль тільки тисне серце: не стала поряд, не пішла життям моїм... ось тепер так відідізветься - і таке народжується
Пусть каждая ваша песня звучит, и звучит, с такой же лебединой нежностью.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"ніщо не вічнеє під сонцем, все минає, але надія в наших душах не вмирає" - так в одній пісенці співається. все минає, Ірино, всьому приходть свій час...
зазвичай мені російською читається з деяким напруженням, але ваше чомусь так легко і відразу прилягає собі десь там - в душу
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і я корити себе не перстаю, що звертаюся до російської мови. але то на хвилях імпульсів, а вже як народилося, то складно перекладати.
просто потрібно старатись мені більше практикувати українську, щоб краще і знати, і володіти.
обіцяю стити і бути щирим українцем! за те вже, що так читаєте
