Вже рік Майдану... Та його значення для людства
не таке, щоб забути. Був весняний Кельн-2014-го...
А в душі - лише він, Майдан! Всупереч всьому,
що було потім...
І знову Кельн... На цей раз вже весняний...
Як контрастує він з моїм кублом –
Освячено-знеможеним Майданом,
З розчавленим, в ланці закутим злом...
Там попіл, згарь, сплюндровані красоти...
Тут – надмір, лоск, німецький педантизм!
Та там... моєї нації висоти...
Все там – ове́ршки осяйні... і низ.
...Так, знову – Кельн! Узбіч – рожевість са́кур...
Біжить шосе захопленням навстріч,
Бо ждуть мене меди, нектари, сахарь...
А там – життя... і дяка всіх сторіч!
То вже нічим борця зі злом не звабить –
Фанатів Батьківщини не збагнуть!
Коли твій край вождям драконів вадить,
Коли твій край - уярмлена майбуть.
12.04.2014, Кельн
На світлині: автор з зятем та внуком пересікають
границю між Німеччиною та Польщею на паромі...
Хороми не загріли нікого, а кубло це - щось інтимне, особисте, миле, дороге. З далекого вирію, з-за морів і океанів маленька ластівочка повертається в своє кубло зліплене з болота.Нехай вас благословить Господь і дасть нам всім мати своє кубло нехай і в "стайні". Ми її не перестанемо любити і молитись за неї.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за теплі слова! Та кубло те рідне ми перетворимо згодом на євродім! Певен... Ось тільки землю очистимо вій зайд!
А чому така зневага до свого дому-кубло(кубло може бути змііне),я розумію ,для контрасту,але для мене,як украінки ,яка любить свій дім,який він є,це образливо...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
образ! гіпербболізація - художній прийом. щоб виразніше висвітлити ідею! А що нагадував собою в той час Майдан? Саме рідне кубло... в якому народжувалась нова Україна! Тямиш?
Дякую за теплі слова! Та кубло те рідне ми перетворимо згодом на євродім! Певен... Ось тільки землю очистимо вій зайд! 
Та ж будьмо, Олю! Бо наша візьме! 
