Сумний на серці біль не гасне,
В очах моїх лиш ти одна,
Думок печальних не забуду,
І по щоці лине сльоза.
І гірко так душа страждає,
Краси нажаль уже нема,
Із смутком я згадаю все це,
Так душу й серце розрива.
Печалью будні оповиті,
І спогади лиш в голові,
У нас з тобою ж є дитина,
Зростатиме так у журбі.
Весна неначе би розквітла,
Та барвів в ній таки нема,
Згадаю я тоді як вперше,
І іншою ти так була.
І я напевне був інакший,
Та час змінив так нас обох,
І доля що звела на краще,
Нам дарувала щастя крок.
І кожен день був неповторний,
Він дарував мені тепло,
І поглядом так обгорнувшись,
Я стверджую лише одно…
Що ти єдина й не повторна,
Перлина з моря що на дні,
Така як ти!!! Одна на світі…
Оригінал у цім житті.
А.А. Отченко
