UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Весняному Вітру…. - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От... Два вигуки порушили Вашу рівновагу,а Ви хотіли з табуном моїх тараканів вжитися.... 
Касьян Благоєв, 12.06.2015 - 13:04
і що? при сучасній науці - і не таких звірів можна дома тримати, а тут - тараканчики!прийму з усім сімейством! Касьян Благоєв, 12.06.2015 - 07:57
ось вам, касьянчику, знову дещиця до відповідей на питаннячка ваші! - ах, скільки ви в собі приховуєте, жінки, скільки ми в собі тримаємо, бо боязливі, а життя так вирує в нас, пристрастями такими повнить, зве і кличе, манить і спокушає, бо є, бо так з начал було встановлено, лише знаходь своє - і... живи!ви і справді - "моя людина", Любцю! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Касьянчику, які ж Ви Коментарі пишете... Ми, жінки, багато в собі приховуємо...а вже тараканчиків у нас скільки!!! Ну в мені їх точно не бракує.... 
Serg, 01.04.2015 - 13:18
 Ах, квітко моя, - дивовижного кольору глянцю, Ти знову зійшла, хоч ще тіло й листочки тремтять, Всю зиму у снах ти леліяла зустріч з коханцем, Тримайся, бо буду у танці веснянім кружлять... Вогонь первозданний у серці я швидко роздмую, Чарівним теплом огорну і візьму у полон, Хай жінка навпроти (в люстерці) не дуже ревнує, Бо часу в нас мало, такий вже природи закон.. Ах, квітко моя, я не спав і чекав цілу вічність, Зимові морози скували Кохання мости, Та знову Весна! І у римах розквітла космічність Пізнати й відчути далеких галактик світи... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ах, вітре мій милий, тебе я чекала під снігом, Тримаючи в серці твій дотик і вальс веснянИй... Рахуючи сни... розтривожена вічності бігом, Співала душею свій наспів зимово- сумний... Вогонь первозданний відродиться з пуп'янка швидко, Лишень пригорнись... Обійми мене ніжно крильми... Нехай ще весни із-за обрію зовсім не видко, Та вальс розпочнеться, і в нім закружляємо ми... Ах, вітре мій любий, нас час підганяє невпинно... Лиш мить маю я, щоб цвісти... .тільки мить... А ти... мій могутній, мій сильний, нестримний, Спіши долюбити... спіши мене, вітре, допить... 
heartiness, 24.03.2015 - 16:36
Дуже пристрасні почуття до вітру Ви проявляєте Гарного Вам сімейного життя з вітром-пустунцем!!  
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ, Рудесенька!! 16:
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
постараюсь.... ДЯКУЮ!!!
Олександр Яворський, 16.03.2015 - 09:19
А вітер-коханець так ніжно її доторкавсяКазав їй: я знаю, все знаю, не треба тих слів І з нею, Весною, нестримно й натхненно кохався, Злітаючи вдвох аж до міжгалактичних світів...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гарно як..... ДЯКУЮ!!!!
Вількозукра, 16.03.2015 - 00:08
Цей Вітер такий загадковий і дивний .Весняного подиху зоряна мить. Не хочеться в ньому шукать негативу Нехай в твоїм серци він вічно бринить... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ!!!! Я не проти....
I.Teрен, 15.03.2015 - 21:49
Присвоїти собі всі поривання вітру - це напевно не дуже гречно по відношенню до інших, принаймні весна може обидитись. Але змагання з нею Вам личить.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ! Сподіваюсь, весна простить мені моє нахабство....
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мені дуже приємно, що Вам сподобалось!!!!
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
