Бог людині дав дуже багато –
І творить, і можливість пізнань,
Спілкуватися словом, як в Бога,
Щоб читати, набратися знань.
І раніш було Слово від всього,
Поміж люди прийшло із небес –
Бог принизив Себе Самого,
Щоб найменший із грішних воскрес.
Бог – Отець наш, надія єдина,
Слово Боже - безмежна Любов.
Життя вічне – життям Свого Сина,
Врятував людей з грішних оков.
Вже минуло дві тисячі років,
Як Господь вказав праведну путь.
І збулося вказання пророків,
І пізнав світ ту істинну суть.
Путь з Христом всіх провадить до раю,
В правді тільки ступати по ній.
Я дорогу лиш цю вибираю,
Життя вічного мрій і надій.
Слово людське теж сповнене сили,
І життя в собі й смертне несе –
Воскресити та вбити ним сміло.
Думай добре, ніж мовити все.
Думай добре, щоб в гріх не упасти
І не ввести сусіда свого.
Бо, що вилетить – назад не вкласти,
Добре слово – творитель всього.
Як захоплять підступності думи,
Ти подалі гони їх тоді.
Лиш молитва позбавить і суму,
Й слово мудре здарує тобі.
Ми подібні в усьому до Бога,
До небес – і думки і слова,
Бог життя нам дарує для того,
Щоб кріп дух і Любов в нім жива.
березень 2012
(с) Валентина Гуменюк
