Я так тебе любила, як ніхто...
Любила, як нікому і не снилось...
Та щастя був лише один ковток :
Я ним сп'яніла тільки, не напилась.
А ніч світила тьмяні ліхтарі :
Надій примарних на солодке чудо...
І вже не чула, що ти говорив
І не зважала, що ми різні люди.
Була готова тихо йти услід...
Та що услід, напевно і в безодню!
Любов сліпа створила інший світ,
Де ти і я, де є тільки сьогодні.
Та й нащо завтра, як воно міраж?
Хмільна ілюзія нестримного кохання.
Любов - лиш спалах, що був тільки наш,
Без сумнівів, без меж і без вагання.
... Я так тебе любила... Ти б лиш знав...
На все життя була б тобі я вірна,
Якби любив, якби лише кохав...
Тільки тобі було це не потрібно...
Дякую, я старалась. 
