Солодка мить в брудній фантазії
Шаленства стогін – крик душі
Ця лиш слова мораль – витвір ілюзії
Є лишньою вона в цій грі
Без образу – в подобі звіра хтиво
В екстазі падаємо в низ
Гріх – каже совість, але ліниво
Так, малюємо новий ескіз
І носимо нові в собі узори
Кольори фальшу і брехні
Життя - це гра, а ми актори
Сцена готова а сили не ті
У поцілунку скрита біль, а може
Завтра нова роль дасть тобі
Похоті тіла - а мораль що скаже –
Вона мовчатиме тихо собі
Наслідуючи юного Нерона - звіра
По лезу ножа ступаєш ти
А почуття твої – в усім зневіра
Що розриває душу на шматки
В тонах рожевих, падаючи тихо
В несамовитім екстазі – п’янить
Дурманить мить фантазії на лихо
Солодкий образ так ніжно манить
точно 
