Братику мій,як тепер ми без тебе?
Забрало до себе Тебе синіє небо,
Забрало далеко й не хоче віддати
Тепер,мій Соколику,можеш вільно літати.
Знаю,не побачимо більше Тебе
І ніколи цей пронизливий біль не мине
Не зможемо знову зустрітись з Тобою,
Я знаю,Ти завжди будеш зі мною:
У пам'яті,в серці,у сні й наяву,
У спогадах завжди-допоки живу,
В думках,у піснях,у щасті,в біді,
А зараз прошу прийди хоча б в сні!
Ти вибач,рідненький,не змогла врятувати
Та зараз щось вже пізно казати,
Слова не доречні і вже не потрібні нікому,
А я ще надіюсь,що повернешся додому!..
Дякую Тобі,що захищав Україну,
Яку перетворили зараз в руїну,
Літаючи в небі захищав Ти її
Був на своїй українській війні!
Любив Ти і небо,у ньому літати,
На Іл-76 любив працювати,
Знав все на ньому,кожну деталь
Натомість отримав посмертну медаль!
І зараз перед Тобою низько вклоняюся
Ти знай,мій рідненький,Тобою пишаюся!
Люблю Тебе,пам'ятаю і завжди чекаю,
Як жити без Тебе далі не знаю...
ID:
511310
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 14.07.2014 14:48:06
© дата внесення змiн: 14.07.2014 14:48:06
автор: Мишонок
Вкажіть причину вашої скарги
|
