Ненавиджу сльозисті ночі
Думки болючі, мокрі очі
І спогади, що ранять душу
Все перед сном, згадати мушу
Коли засну вже я щаслива?
Щоб не була на серці злива
Коли згадаю щось приємне?
Щось щире, ніжне і взаємне
Навіщо ж, вже мені любити
Без цього що, не можна жити?
Навіщо ж, вже мені страждати
Та краще серце розірвати!
Тобі б погратись і забути
А я з таким, не хочу бути
І колись я тебе забуду
Усміхнена й щаслива буду
Ти не забудь, тоді згадати
Як тяжко й боляче втрачати
Згадай мене і, не забудь!
В долину болі, добрий путь