Мій старий, який був
На війні,
Часто підспівував
Уві сні,
Марші, куплети
Із стройових,
Задихаючись
Поміж них.
Він боявсь,
Що прокинеться
Пізно,
Вхопить кулю,
Прогавить вітчизну,
У кишені ховаючи
Мяту
Наводив будильник
На пяту.
Мій старий, як бравий
Полковник,
Носив за душею
Спогадів тони,
Мідну флягу
По вінця гасу,
Як старий ветеран
Запасу.
Мій старий заряждав
"Флобер",
Молився йдучи
Вночі до сну,
І як досвідчений
Офіцер
Ненавидів війну.
Він прокинувся
Якось у жовтні,
Почав рахувати
Солдатів в окопі,
Кулі у м'язах
Поміж ребер,
Не відчуваючи,
Що помер.
Ніч огортатиме
Його тіло,
Темінь триматиме
Голову сиву,
Життя як рушниця
Із збитим прицілом,
Направлена в твою
Спину.