Дивлюся у вікно зимовим днем
Все схвильовано сирим дощем.
Чорні хмари полонили небосхил,
Я відчуваю брак душевних сил.
Вічний вибір завзято тривожить -
Для чого жити, морок ворожить.
Є лиш один омріяний порятунок
Це твій подарунок - поцілунок,
Такий палкий, жагучий і вічний,
коли ми разом були в час нічний.
Спогади і твій образ з фотокартки,
а також яскрава усмішка з хмарки
Читаю я твої побажання, прощання.
Я хочу знищити себе за ті вагання,
Коли не промовив щире зізнання.
Я ж тебе кохав, кохаю і на віки вічні
КОХАТИ буду, збираючи романтичні
Миттевості чарівних, милих зустрічей
Коли вальс танцювали дві пари очей.
Так я жахливий бовдур, невіглас
клявся що у всі часи тебе врятую.
Але дурний мій язик що тебе відпустив
власний омріяний ідеал віднайти.
Та я жорстоко помилився й заплатив
серця шмат взяла й зі сльозами пішла
і більше так кохану вже не бачив
чув як там славне весілля гуляли
вічну обітницю пара прийняла.
Згадав і я свою принцесу троянд
і вмить заіскрився тьмяний діамант.
Квітонька моя життям побита
обірвана й тремтіла дощем облита.
Життя дало мені ще шанс
і я сповна з душею візьму цей аванс
зроблю щасливий світ для коханої
вилікую любовю завдані рани.
Шрами залишуться це я знаю
але я ніколи не відам тебе у хижу зграю.
Біда мене навчила,що близьких
треба робити вмить щасливих
Життя даеться нам лише одне
щоб творити яскраве не земне
для коханих подвиги вершити.
Не кидайте слів на вітер,
бо пошкодуете в частепер
самотність поглине сповна
і чашу вип'єте гіркого вина.
Живіть за одну мить
і кохану в дійсності бережіть
а не в спогадах та на папері
живіть разом і стукайте у двері
домагайтесь свого на місці не стійте
живіть дивакуватою дійсністю
і побільше барвами мрійте
ці мрії частіше за все збуваються.
на вашу честь зорі займаються
багряним полум'ям чару пожару,
соловей проспіває гімн серця удару.
