UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ІНФАНТИ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...за більше чим півстоліття життя - голова моя "напічкалася" різносортною їнформацією, інформація синтезувалася у якісь "системи поглядів"... інколи ця інформація "проситься у світ"... інколи - проникає...)))  дякую Вам... 
zazemlena, 10.11.2013 - 08:33
"Не сотвори себе кумира..." Якщо в античності на п"єдесталі були Сила, Краса, Грація, Мудрість...то в пізніші часи на постамент виставяється Грубість, Насилля- царі...А Генії на постаментах - часто прикриття чогось...але все - таки пам"ятник - від слова ПАМ"Ять...Формальна...правдаця пам"ть... 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ідоли-кумири-пам"ятники-ізваянія - на тонкому плані - це сутності... вони - існують, бо мають речовинні форму, як ніби тіло, і потребу "бути"... але вони не забезпечені енергією для свого буття, бо по суті - вони камінь, чи метал, чи дерево... енергію для буття свого вони "беруть" із (чи від...) думок-емоцій-почуттів тих, хто до них "ставиться" - хто з ними у зв"язку... тому усі кумири-ідоли - є вампіри, існують на тонкому плані - доки можуть споживати, за чийсь рахунок, енергії - самі не можуть її брати (Вселенна - це енергія) - бо їх "нема-є"... он скільки пристрастей людських вирує біля підніж ідолів радянської доби... ідоли потребують "піщі" - от люди їх і годують - собою...))) навзаємною ненавистю... тому і сказано "Не сотвори собі кумира..", бо, сотворивши, не знаєш, яку силу запускаєш до існування... силу, яка і тебе самого захоче поглинути... отакі тут, пані zazemlena, езотеричні розмисли (читала про таке чимало....) цікаво, що Ви одразу ж сказали "про головне"... інтуїція - діло тонке...)))Наталя Данилюк - про "симпатичних" ідолів, що ж, то такі, яких багато людей світло любить - роботи Мікеланджело, скажімо - ті, що є мистецькими творами - але принцип їхнього існування - той самий, різниця лише у їхній неагресивності, добровільності і світлоенергетичності їхнього "утримання" людьми, які переживають до них позитивні справді емоції... дуже довго вийшло у відповідь... але - приємно поговорити на цікаву тему, то вже вибачайте нестриманість мою...
Наталя Данилюк, 09.11.2013 - 21:06
Так, кумири дійсно бувають різними. Є такі, до яких просто не можливо не потрапити в залежність, бо сама людина своєю красою духовною *розполагает к себе*. От Ваш кумир М.А. виявився мудрим і розсудливим чоловіком і не потребував від Вас ніякої жертви, просто відповідав взаємністю на Вашу світлу любов.   Мати такого безкорисливого кумира - це щастя. Але трапляються і темні кумири, таких дійсно треба берегтися.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мій М.А. - мав почуття гумору і знав міру... крім того, бачите, як доброзичливо він пожартував над моєю спробою випхнути його на п"єдестал... він знав, що "п`єдестал обмежує простір"...а стосовно привабливих духовно людей, що ж - усе залежить наскільки "потенційний претендент в кумири" справді духовно наповнений... якщо людина красива (не тільки зовні), то вона віддає собі звіт у тому, що вона - усього лише людина, як і людина та, яка з якихось причин нею захоплюється... перший раз я написала краще, але чомусь зберігся з першого посилання відповіді так-но кусочок, тому - переказ завжди слабший за "першовідповідь"... дякую Вам, Наталю... 
Наталя Данилюк, 09.11.2013 - 20:45
Так, кумири та ідолопоклонство - це дійсно небезпечно, але далеко не всі це усвідомлюють, поки їх не просвітити і не змусити тверезо глянути на свою пагубну залежність, переосмислити все і зробити правильний вибір. Отак і звикли плазувати перед кимось, прямувати за лідером, тільки б самим не приймати важливих рішень. Дуже мудро про актуальне.  Дійсно пора відучувати себе від таких залежностей і фанатизму. Адже живемо в сучасному світі, в якому вся техніка працює на нас, а самі ж воліємо підкорятися комусь, як печерні люди.   
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
кумири, люба Наталю, різними бувають - музику, наприклад, якоюсь мірою також можна назвати "кумиром"... ми не можемо не залежати абсолютно ні від чого і ні від кого... закоханість - важко там утриматися від ідеалізації і "кумиризації"... колись чоловікові, якого дуже-дуже любила, я щиро зізналася: "М.А.! - Ви мій бог!.", на що він миттєво відреагував таким чином: "..так, я - бог... з одним віруючим..."  але я не "здалася" на тому і завершила діалог наш "по своєму": "..але цей самотній віруючий Ваш - фанат"...)))усе залежить часто від того, якими якостями наділений живий "кумир" - ви ж про цей нюанс?... - але , ви праві, Наталочко, поклонятися, Красоті, наприклад, можна, але навіть тут - "на рівних"...))) не можна впадати у залежність, бо це ризиковано... кожен по собі це знає... і я також...
Ірина Червінська-Мандич, 09.11.2013 - 20:06
людина –здібна сказати «ні…», «не…» - тільки виходить -ні. не хочу, бо мені і так добре, а жити на рівні чиїхось підошов, мабуть, найлегше, бути, як всі, нічим від більшості не відрізнятись, і хай за нас кінь думає, у нього голова велика дві 5 Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цікавий вийшов у вас "монолог" без пауз, Ірино... і це при тому, що розділові знаки "дихають" за правилами... ну, ви, думаю, знаєте, звідки ці "ні", "не"... одна із спроб визначити що таке "людина" зводилася до того, що людина - це істота, яка здібна сказати "ні" чи "не" - заперечувати, "отрицать".. виявляється, ніхто крім нас тут - цього не може... дивне таке "відкриття"... дякую Вам...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна Вам, пане Валерію Голуб! і за троянду - таку живу... завжди радію, бачивши Вас... 
Yana Тymur, 09.11.2013 - 19:45
Про наболіле, про людську природу, яка одних з пєдисталу знявши, інших ставить
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... про людську природу - яка інтелектуально "вийшла у космос", а культурно-духовно так і продовжує "визирати" із печер дякую Вам, Yana Тymur
|
|
|
||||||||||||||||||||||
Повністю згоден. Стоять ще...
