Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Н-А-Д-І-Я: +Вже притишені осені кроки… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Володя, за внимание...
Тетяна Луківська, 08.11.2013 - 16:46
Вже притишені осені кроки.Що хотіла, усе вже змогла. То посіяла в серці неспокій, То журбою чомусь облягла.---супер Берест, 08.11.2013 - 08:27
"арувала невпевненість вчинків,Білий світ застилала слізьми. І не знала душа відпочинку. А по долі, немов чобітьми." Який сум! Яка безнадія! невже все так сумно?Це ж тульки осінь!Це її навіювання. Ще буде весела весна! Не журіться! Вірш хоча сумний, сподобався. Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу! Але чомусь не можу писати радісних віршів... Не знаю чому...
Наталя Данилюк, 07.11.2013 - 20:27
І як їй не пробачити всі ці жіночі витрибеньки? Дуже гарно, розсудливо і знайомо (кожен з нас відчував щось подібне!)
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко, за підтримку!
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу! До весни не так уже й багато. Осінь добіжить свого кінця. А в душі настане справжнє свято, Як зима віддасть весні права... Любов Ігнатова, 07.11.2013 - 15:25
останній катрен -взагалі дивовижний!!!! Та й увесь вірш гарнющий!
laura1, 07.11.2013 - 13:54
Красивий образний вірш! Як раз під настрій. Нехай буває різною погода, То вередує, то радіє як дитя. Із різних барв величної природи, Складається мозаїка життя Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за чудовий експромт! Сподобався...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 07.11.2013 - 13:10
СПОДОБАВСЯ ВІРШ, НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА МІНОРНІСТЬ. ОСІННЯ ПОРА НАВІВАЄ ТАКІ РОЗДУМИ І НЕ ЗАВЖДИ СПРАВЕДЛИВЕ ДО НАС ЖИТТЯ...ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ! Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олю, за підтримку. Дякую, що зайшли...
Вразлива, 07.11.2013 - 12:35
Читаю вірш , слухаю мелодію і мов знов переношуся в Болгарію,віддавна люблю цю болгарську пісню.
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що сподобалася пісня. Дякую, що завітали на мою сторінку. Рада!
Салтан Николай, 07.11.2013 - 10:29
В мене чомусь така асоціація - коли маленькі діти нароблять шкоду, а потім глянуть такими милими очима, то після цього ніби і злість проходить ... так із осінню ..."Бо тримає ще нас павутинка. Чомусь іншого нам не дано..." Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий змістовний коментар. Знаєте, Колю, іноді робиш хороші вчинки, але тебе не розуміють... Все перекручують по-своєму і тоді ти виявляєшся в дураках... От в чому біда. Звісно, осіння пора дощів і негоди тут ніякої ролі не грає. Дякую, що читаєте, підтримуєте... stawitscky, 07.11.2013 - 08:46
Не піддавайтесь поганому настрою, все буде добре!Але вірш душевний і вдалий. Удачі! Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за гарну пораду... Але не завжди удається це зробити...
Валентина Ланевич, 07.11.2013 - 08:21
Певно, у вмінні пробачати і криється сила кохання. Чудовий вірш, Надійко!
|
|
|