я носитиму на зап'ястях твою цьогорічну осінь
і коли вересневі дощі стукатимуть до тебе у вікна
я грітиму руки і чесатиму їй волосся
щоб жовтень жовтів не так примітно
я осінь твою цьогорічну доливатиму зранку до чаю
проросту листопадом на сторінках книжки
позичу у серпня яблук
аби вона така безпорадна
ще зовсім без житла і паспорта
стала для тебе коханою
залишаючись жити в шухлядах пам'яті