Ранок.
Я ж – на телефоні:
Надійшла інструкція,
Мовби в нашім регіоні
Процвіта корупція.
І тепер доконче треба
Провести нараду нам,
Щоб від люду і від себе
Добре «всипати» панам.
У присутніх на зібранні
Вогник вмить в очах погас,
Як сказав я всім зарані:
«Є корупція й між вас».
Слово взяв суддя Мефодій:
«Маю справді кілька хат.
Але вірте, я не злодій –
Економив із зарплат».
«В злоті й перловім намисті
Ходить жінка? Байки це!
Знайте: в мене руки чисті», –
Прокурор вставля слівце.
«Ми також, клянусь, не проти, –
Генерал картуз зніма. –
Цю… корупцію… збороти
В регіоні. І нема.
В міліцейськім управлінні
Цього зла і не було.
Кадри всі у нас сумлінні…»
В залі ж чомусь загуло…
Лиш затихло, податківець
Із трибуни вже реве:
«БМВ – дарунок… Німець…
Ми не крадем ПДВ…»
Вогнеборець довго стежив
За отим, як «воду ллють»,
А тоді сказав: «Пожежі
Не погасимо отут. –
Треба кадри замінити
(Мо’ і владу, бо вже час)
І корупцію гасити,
А то спалить вона нас».
І сидів директор школи,
Думав лиш, але мовчав:
«Балачки то все. Ніколи
Не рубатимуть з плеча
Та своїх. У винуватці
Вчителів і лікарів
Позаписують.
О, братці…
Щоб ваш біс вогнем палив!»
Так і у владі. Інакше пуття в нас не буде. 
