Дoвгий чac дивнe, нecфopмyльoвaнe вiдчyття лiтaлo нaвкoлo, нe дaючи зaкpити пoвiки в нaйвiдпoвiдaльнiший мoмeнт. A зapaз вce cтaлo чiткo. Haдiйшлa нoвa iнфopмaцiя, яка змiнилa Щocь. I Щocь змiнилocь.
B poцi 2090 чи 3090 aбo й взaгaлi 9999.
Cвiт нapeштi cтaв лoгiчним. Пpaвильним.
Але раптово сталось непередбачуване. Шторм. Таких вже давно не бачили. Вони ж небезпечні. З ними боролися. І побороли- нанотехнологічні машини для керування водою електро-якимись хвилями. Але проти цієї несподіванки навіть вони були безсилі. Велетенські маси води, що закручуються і, дивним чином, підтримувані вітром, летять. Так, політ цей коштуватиме недешево. Але в центрі- я і ти. А навколо- світ. Такий досконалий, з міріадами вогнів, з винаходами та історією. І водночас беззахисний, як немовля.
Цей шторм наш. Тільки твій і мій. Ніхто не стане втручатися- сьогодні наш день і наш час. Сьогодні, не завтра. Смієшся? Я теж. Це так круто! Тримайся міцніше.
Всі знають, що один водяний вихор нічого не змінить. Можливо. Але ми спробували. А що зробив ти?
Потрібне оновлення. Треба якимось чином знищити ці високі залізно-кам'яні коробки, повитягувати людей назовні. Хай все буде так, як раніше. В гармонії. Тоді ми б також приєдналися - ходили б босими по траві. Просто стояли і ловили б дощові краплі. І сонце відображалося б в кожній з них.
Але чомусь, нам немає місця в цьому світі без щастя.
Там треба винаходити засоби відтворення штучної реальності. "3-Д" "4-Д" "5-Д"... І так до нескінченності. Щоб команди з тисяч найрозумніших фахівців створювали реалістичне зображення трави? Щоб потім могли по ній ходити?
"Об'єкту RFG13-87 присвоєно третій статус небезпеки. Діяти згідно з протоколом. Відбій."
Це про нас. Ті, хто знаходяться за водяною перепоною бояться змін.
"Об'єкт RFG13-87 наказано знищити. Анулювати заборону на використання абсолютної зброї."
От і все. На мить промайнув спалах і на горизонті почала розповзатися темно-червона пляма.
"Вогонь."
Розтікається рідка стіна і падає. Як і ми.
- Падаєм тут?
- Ага. Давай впадем. Ну і дощить сьогодні.
- Це тому, що ми на прогулянку вибралися. О а закон підлості ще ніхто не відміняв.
- Тобі замовляти щось?
- Так, каву напевно.
- А "з серйознішого"?
- Навіть не знаю. - Я підняв очі і подивився на власницю приємного голосу. Вона така красива, коли мокра. І коли суха- також.
В маленькій затишній кафешці в центрі міста, за столиком сиділи двоє звичайних студентів- першокурсників. Я і вона. І, хоча спроба змінити світ провалилася, ми обоє віримо в успіх.
О, я мав змогу почитати і твір вищезгаданого автора, і ваш відгук до нього. Можу сказати, що ви праві: не вірш це... А пану Immortal можу відповісти відносно новизни Ваших творів словами Ліни Костенко:
"людей мільйони і мільйони слів,
а ти їх маєш вимовити вперше.."... Кожен твір новий і прекрасний по - своєму. О, так, я ж ледь не забув: цей автор ще й мені до вірша "навіщо жити?" залишає якісь не дуже розумні коментарі ПОМСТА...))))))
fire_maroder відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
помста- не найблагородніша мета. Але моя творчість одноманітна. Так, стиль особливий. Та через кілька творів вам просто надоїсть)
просто я так і не зрозумів чим вам мої вірші не вгодили, просто зазвичай, те, що мені не подобається я оминаю, в вашому випадку бачу інакше.
fire_maroder відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вірші? Я прочитав лиш один. Можливо, прочитав би інший і він мені припав би до душі. Я ж не про творчість в цілому, а про 1 твір говорю.
Конкретно: твір був недосконалий. Як і більшість творів на цьому сайті. І я, як людина глибоко чесна, вважаю своїм обов'язком вказати автору на недоліки й ого творчості. Щоб той зробив висновки. Недолік вашого вірша один. Це НЕ вірш. Це ПРОЗОВИЙ твір. Прекрасний, талановитий, з глибоким сенсом. Але ПРОЗОВИЙ. Тому я і порекомендував написати його в прозовій формі, щоб читачем легше сприймалося)
ну по-перше чи теж, не вказали повної висловленої думки щодо моєї творчості, а на рахунок вашої скажу: нічого нового ви людям не повідомляєте, в описі вашої сторінки вказується, що ви ледь нее "бог прози", я тут нічого не бачу, це моя розгорнута відповідь,
fire_maroder відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я не енциклопедія, щоб нову інформацію повідомляти. І не професор на лекції. Цікаво, яку практичну користь мали б приносити мої твори на вашу думку)
вашу позицію я зрозумів. Вибачайте, що мої твори розчарували)
ахах)))) мдааа... а знаєте, народ у нас дуже вдячний, людяний такий і щирий.... Назвати таке творіння бездарним?! НАХАБСТВО та й годі!!! От краще б дивились на побудову свого речення, шановний пане Immortal, про нього якраз - таки можна сказати "бездарно")) А автору можу сказати, що прекрасно, як завжди. особливо мені сподобалось речення Вона така красива, коли мокра. І коли суха- також.
fire_maroder відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі)
комусь сподобався твір, комусь не сподобався- це природньо)
А пан, який писав мені такий гнівний комент, просто мстить. Я ж на друзки розніс, пардон, розкритикував його останнє геніальне творіння. Можете самі пересвідчитися. От пан і зайнявся помстою)
це бездарно: це перше, друге "не" з дієсловами пишеться окремо
fire_maroder відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
бездарно? Геніально? що б ви не написали, необгрунтована думка не має жодної ваги. Не полінуйтеся показати недоліки.
Про "не з дієсловами" я знаю, школу закінчив. Якщо десь і написав разом, то це всього-лиш опечатка)
