Невидимі ночі без сну,
невидимі лінй рук і світанків…
…я допиваю із склянки
печаль, як прожиту, забуту весну….
...життя затягне у вирій,
а може у приірву чи вічне…
для когось лиш пересічний,
закритий, безкрилий безсилий….
…змивають дощі свіжий грим,
а так хтілось побути ще сильним...
думки мої мимо…вільні,
так само як я з усіма і не зким….
Так само як я….
Листи із Петербурга 2013р.