По голубому небі, аж, ген, поза просвітлену далеч,
Гуськом, підштовхувані вітерцем, пливуть сивочубі хмарки.
На їхньому фоні чітко вирізняються чорні фігурки.
Помах крил і ворони невагомо зависають у повітрі,
Щоб по хвилі продовжити свій політ, ціною в життя.
Присмирені дерева ніби вслухаються в себе,
Заглядаючи у самісіньку свою серцевину, де тече,
Назбирана із надр землі, їхня сила - сік, що напоює гілля,
Даруючи наснагу молодому листю та суцвіттю.
Усе живе підкоряється одному незмінному закону,
Закону гравітаційного тяжіння та замкнутій циклічності.
А душа, чомусь, постійно шукає якогось свого,
Притаманного тільки їй одній, виходу в нескінченність.
Поривається розірвати нав’язувані суспільні умовності
І в своїй первинній чистоті, зародком якої є любов,
Рветься назустріч коханню, назустріч єдиному поклику,
Сповнивши тіло, серце та розум одним нероздільним бажання,
Де подих вітру переплітається з теплом сонця
І де немає місця байдужості, і всі почуття обопільні,
І кожен готовий бути підтримкою іншій людині.
25.05.13
Цыкаві філософські роздуми про самопошуки людини у Всесвіті. Так, дуже прагне тепла, затишку і гармонії, тому невтомно шукає все це роками. Виправте одруківочки: "пливуть"(у 2-ому рядку і "одній" у 13-ому).
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та й роки змінюють наші погляди на певний стан речей і відношення до життя, залишаючи хіба незмінною любов до ближніх та кохання, бо вже те, що не підкоряється на початках силі нашого розуму з його намаганням звести все до логічного завершення не в нашій владі і змінити. Дякую, Наталочко!
Передача почуттів із філософським змістом. Вірш чудовий, але не простий!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Еге ж. В природі простою є інфузорія туфелька, а все інше: складний злагоджений механізм та ми, люди, вирізняємось, бо кожен є, окремо взята, особистість та разом з тим ми маємо здатність відчувати, наповнючи своє життя почуттями, що вже само по собі є доволі важливим фактором. Дякую, Віталій!
Так, дуже прагне тепла, затишку і гармонії, тому невтомно шукає все це роками. Виправте одруківочки: "пливуть"(у 2-ому рядку і "одній" у 13-ому). 
Дякую, Наталочко! 
