|
Я сумасшедший? Может быть,
Иначе ты бы не любила,
Дала бы мне себя забыть,
Да и сама меня забыла.
Но раз огнем горят глаза,
А на лице блестит улыбка,
Так не обманывай себя,
Как ухо сломанная скрипка.
Давно, душою понимая,
Что вспять уже не повернуть,
Дойдем когда-то ми до рая,
Что бы на жизнь свою взглянуть.
Увижу я, свои ошибки,
Увидишь ты, свои дела,
Ночи, истерзанные пытки,
Ну что же, такова судьба.
Все это после, а сегодня,
Я здесь один, и ты одна,
Хотя поверить очень сложно,
Что я не твой, ты не моя.
Но, пронеся свои страданья,
Сквозь тьму давно ушедших дней,
И вот пройдя все испытанья,
Я вновь вернусь туда, за ней.
Возьму тихонечко за руку,
Скажу, достаточно играть,
И нашу глупую разлуку,
Ми будем долго вспоминать.
И пусть прегради на пути,
Пусть люди нас осудят взглядом,
Любовь сумеем мы спасти,
Ведь я теперь с тобою рядом.
Поверь мне, начудили, хватит,
Полжизни отдали другим,
Достаточно ее нам тратить,
Ведь ты моя, я стал твоим.
ID:
421270
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 27.04.2013 17:25:10
© дата внесення змiн: 25.07.2013 10:07:49
автор: Янкевич Віктор
Вкажіть причину вашої скарги
|