І знову чудовий текст чудової поетеси! Дякую, Оленко!
Вічне кохання
Тремтить печаль в твоїх очах … гірка печаль.
Нестерпний біль в твоїх речах, на жаль.
Останній раз ми тільки в двох,
Хто винен з нас нехай розсудить Бог.
Уже не раз прощались ми… уже не раз.
І падав сніг образами на нас.
І зупинилося моє життя—
Скажи: ну як без тебе я?
Скажи мені, пробач мені… мою любов.
До тебе лину хоч у сні я знов.
Щодня про тебе всі мої думки:
Таке кохання на віки.
Спливли літа, затихла біль… пусті літа.
В косу туман час мимовіль впліта.
Та я лишилася сама.
Буває гордість все життя лама.
Твоє ім’я шепчу крізь сон… твоє ім’я.
А в тебе дім, авто, балкон, сім’я.
В тобі нуртує щастя дивний хміль.
Лише в очах таїться біль.
Молюсь щодня: пробач мені… мою любов.
До тебе хочу хоч у сні я знов.
Лише про тебе всі мої думки:
Таке кохання на віки.