Пелюстки твоїх рук, пелюстки твоїх уст,
і усмішки, що сонячно квітнуть,
я у всесвіті серця палкого несу,
мов нев’янучий квіт заповітний.
Не сумуй, не журись, кохана.
Це не сон, не гірка омана.
Пелюстки твоїх рук, пелюстки твоїх уст–
незгасаюча мить жадана.
Пелюстки твоїх рук, пелюстки твоїх уст–
незгасаюча мить жадана.
Струни серця мого, струни серця твого
в унісон зазвучали привільно.
І злітає мелодії дивний вогонь,
розсіваючи віри проміння.
Не сумуй, не журись, кохана.
Це не сон, не гірка омана.
Струни серця мого, струни серця твого –
невмовкаюча мить жадана.
Струни серця мого, струни серця твого –
невмовкаюча мить жадана.
Повертайся з оков. Повертайся в любов.
Ти – і квітка, і струни, і крила.
Хай єднає обох свідок праведний – Бог,
напинає кохання вітрила.
Не сумуй, не журись, кохана.
Це не сон, не гірка омана.
Повертайся з оков, повертайся в любов.
Щоб збувалася мить жадана.
Повертайся з оков, повертайся в любов.
Щоб збувалася мить жадана.