Прощай, весна. Ти раз на рік,
Три місяці, не більше.
А жаль, хотілося б ввесь вік
Складать весняні вірші.
Прощай, весна. Лиш почуття
Залишуться із нами;
Ти ними все своє життя
Призакриваєш рани.
Прощай, весна. Твій вийшов час.
Вже літо наступа на п’яти.
Ти вправно готувала нас
До цього горя й свята.
Прощай, весна. І дякую за все:
За твій шумний прихід,
За небо – синє, радісне, –
І за квітневий цвіт.
Прощай, весна. Ти вже ідеш
Через високі трави.
А вернешся аж через рік,
Як знов твій час настане.
Прощай, весна… І день рида
Останній за тобою.
Ти все збудила до життя
Й пішла. Спокійною ходою.
31. 05. 2000р.
