Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: НЕЗГАСНИЙ БІЛЬ (Триптих) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анатолійович, 16.02.2013 - 21:08
Яка страшна доля.. І на прикладі однієї жінки - тисячі покалічених війнами життів... Нехай Бог береже людей від горя і біди!
Олекса Удайко, 16.02.2013 - 00:23
Споконвічний сум війни і... пісня журавлина! Глибоко торкає струн душі!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут перегук війн, сюжет на тлі жіночих ... безнадій.Писано в час афганської війни. Твір не декларативно штампований, не ура-патріотичний, а таки драматичний... Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Охудожнюю болючі сторінки життєві
Ліоліна, 15.02.2013 - 22:37
Ваші вірші наповнені такою життєвою правдою, ніби кожного разу поринаєш у чиєсь життя
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдову з першої частини триптиха я бачив, споглядаючи дворик з балкону сусіднього будинку, відчув і описав, а потім виявилось, що саме так і було. Пізніше додумав портрети... Сам я - інтернатський "гуртохатівець", звичайно ж, і в армії служив, і на сцені зростав...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На Співочому полі в Полтаві читав оцей твір, як ще війська не починали виводити... Полтавські письменники (Ол. Чуча та інші) вражалися якоюсь моєю тоді сміливістю, а я так не вважав, бо інакше думати й писати не міг.
Любов Ігнатова, 15.02.2013 - 22:15
Зустрінуться... Настінно і портретно...Як буде кому пам'ять берегти... А десь сидять вояки кабінетні, Шлють хлопчаків до нової мети... Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може б варто довіршувати?
|
|
|