Зелені сторінки твого життя
Коли ти віриш, любиш до безкраю,
Коли літаєш над безоднею ниття
Не помічаючи її відчаю.
Коли свій слід шлейфом ейфорії
лишаєш на радість обезмрієним.
Зелені сторінки життя уже в історії
Лишились спогадом розсіяним:
Весна... Я самовпевнена,
і твердо вірила,
що сакуриним цвітом
здіймусь над садом яблуневим -і полечу,
Дарма, що від стовбура відірвана.
І я парю.
Плоди мої смачніші, ніж райські яблука...
Облиш!
Гра з неприборканим вогнем,
Спіткнувся, іскра-блиск -
і ти гориш.
Твоя гординя не дозволяла
відчути загрозу розчарувань.
Зелені сторінки життя перегортала
я в ностальгії, немов "Буквар",
Там мало мудрості,
і зовсім крихітні знання,
але вони навчили нас
з букв емоцій складати життя.
