У мене є велосипед,
Натискую я на педалі
І їду... от і не вгадали!
Ні в які я не їду „далі ”,
А просто купувати мед.
В високій траві по стежині вузькій,
Потім на греблі „показую speed”,
А в лісі густому вже губиться слід,
Веду рукопашний з гілляками бій.
І ось зненацька (як і завжди!)
Галявина виникла, вулики, квіти,
Щось дивовижне тягне сюди,
Тут можна багато чого дослідити.
Ой як трудолюби до захисту здатні!
А скільки культури у побуті їхньому!
Поки там був, все знаходився в захваті,
Там би й зостався, та треба їхати.
Повільно вертаюсь дорогою іншою,
Хоч і гладенька вона, і пустинна.
Сумно мені, та згадаю Всевишнього
І звеселюсь, як маленька дитина.
З Наступаючим!!! 
