Якби я мала можливість переродитися , чи матеріалізуватися чимось, я б стала родимкою на твоєму передпліччі лівої руки, бо вона ближча до серця. Десь там, коло точки пульсу, обабіч шкіряного ремінця твого годинника, який невпинно щогодини повторює своє незмінне "Пік-пік!"
Я б пахла твоїм запахом. Частіше імбирним маслом, яке практично не вивітрюється. Іноді - лавандою - це у ті дні, коли ти хочеш побути мною і натираєшся моїм улюбленим лавандовим кремом ручної роботи.
Щоразу, коли ти дивитимешся котра година - мимохіть звернеш увагу і на мене, а то й торкнешся-погладиш вказівним пальцем правої руки, задумливо вДИВляючись у таємні світи поза фізичним тілом.
Я б постійно слухала мелодію твого серця, пританцьовуючи в такт пульсу. Впивалася б кожним пришвидшенням ударів, кожному вищому градусу розпалетої мріями крові, при твоїй згадці про мене...
А вночі, опиняючись у обіймах твого соннго тіла, я б співала тобі колискових, нашіптувала дивовижні кольорові сновидіння і тихо завмирала б від твого диханя...
І прокидалася би разом з тобою, цілуючи в лівий кутик губ, посміхаючись кожному ранковому пробудженню!
Це було б так Чудово!!!
***
"Трррр!"
- Привіт, кохана! Уявляєш? У мене на лівій руці, на пульсі, з"явилася родимка! Дивовижа!!! Я назвав її - Кохана!)
