Ви казали про марення світу,
Ви таємно мої читали вірші -
Ми з коханою позбавились гніту,
Що нещодавно серця нам душив.
Правицей пестив русяве волосся,
Лівой каву тремтливо тримав,
А ваш голос повчальністю вросся
У параграфи Кодексу прав.
І той Кодекс був дійсно єдиним
Для шукання в минулому сонць,
Де галактики - люди відмінні
Комунізму ідеалів/віконць.
Ваша мати мружила очі,
А ваш батько суворо мовчав,
Та от, нарешті, сказав: "Хлопче!
Комунізм ти погано вивчав!"
Та ми знали все достеменно
Як у гречку він часто стрибав,
А вона є сука розтленна,
Захисниця сексгендерних прав!
Врятував, як завжди, Рабінович:
Його гості вчасно пішли -
"Нам пора!" - "Бог вам у поміч!"
"Як приїдеш, подруга, то пиши!"
Ми від сміху падали долу,
Разом з нами Андріїв узвіз:
"Боже мій! Король знову голий!
"Хоча одяг - останній партз'їзд!"
7.03.1978
К.
