Він «захворів» - схотів поетом стати,
Мережити рядків прозорих мед,
І рими,мов солдатів убирати,
В суворий стрій з чобіт і еполет.
Почав читати Пушкіна і Данте,
Заривсь,як кріт, у землю словників,
Постановивши бути емігрантом,
Не визнавати голосу,дзвінків.
І ось нарешті – слушна мить настала,
На сцені він. П`ять років. Ювілей.
Чомусь запнувсь : він написав чимало,
Нічого не сказавши про людей.