Помолюся за вас, мої рідні матусю і тату,
Помолюся за те, щоби ви іще довго жили.
Було прикрощів так у житті вашім, знаю, багато,
Та усі негаразди ви разом здолати змогли.
Як малі ластівки, будували свою власну хатку,
Годували двох доньок, ростили, давали знання.
Дочекалися внучок, і навіть одне правнучатко
Своїм сміхом дзвінким вашу старість тепер звеселя.
Пережиті роки осідають, як попіл на скроні,
Ще й хвороби обсіли, як сови високу сосну.
Я дивлюся на вас, на пошерхлі від часу долоні,
І не можу спинити сльозу трепетливо-ясну.
Ці долоні колись мені бант заплітали у коси,
Ваша мудрість і різка учили по правдоньці жить.
У надії на краще пройшли сімдесят треті роси,
Хоч для вас були всі вони, як передранішня мить.
Мамо! Тату! Рідненькі! Ви Ангели Неба довічні!
Хай Господь посилає вам сонечко ніжне Своє,
Не тривожать нехай страхітливі вас сни опівнічні,
Хай ще довгі літа вам зозуля в садку накує!
11.07.2012р. 12:00
Фото автора
Яке то велике щастя, коли ще живі батьки. Можна поговорити, порадитись, піти в гості. Відчути, що вони нам потрібні і водночас ми їм теж. Мої батьки далеко від мене, але завжди чекають мого приїзду.
Наталю, дуже гарні слова відшукали у своїй поезії до батьків. Хай вони ще довго живуть у здоров'ї, злогоді і любові.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розумію вас, пані Галю, дуже розумію!
Я живу недалечко від батьків. Нещодавно прийшла до них, а вони чомусь мені видалися такими старенькими та хворими... Жаль на серце ліг... Захотілося, аби ще при житті послухали слова мої вдячні...
Коли читала вірш, мама розплакалася, а тато мужньо кусав себе за губу...
Дякую, Галинко, за ваші слова! За світлину з квітами!
Дуже рано втратила маму,а мій тато теж в вічність пішов,та з величезним трепетом ставлюся до ваших батьків Наталю,бо з роками чим раз більше не вистачає моїх.Деже гарна і достойна присвята!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Данута, за розуміння!
Царство небесне вашим батькам! Вони житимуть у вашому серці, у спогадах та думках!