Частоколом тополиним
Яблуневим цвітом
І рубінами калини
Ненька оповита
Колисковими піснями
Лебедів дитинства
Материнства рушниками
І каштанів листом
Край дороги журавлями
Поля коромислом
Парубками в шароварах
Німфами в намисті
Верболозом оповита
Соняхів кругами
Приголублена, зігріта
Жовтими руками
Козаків - героїв
Славою окута
Оселедці ніжать скроні
Підбородок - вуса!
Колисковою зігріта
Мовою п’янкою
Не померли твої діти
Не ржавіє зброя!
Ми готові за рідненьку
Іти до загину
Не покинемо ми неньку
НЕЬНКУ - УКРАЇНУ!
Немає інших Україн
і мов таких немає,
Не винаходьте злих причин: з любов’ю й сонце сяє!
Є безліч мов і голосів.
Але одна-єдина
(Їй певних надаємо сил)
Матусина святиня!
Своє коріння бережім,
Бо як би не жилося, –
Повинні берегти свій дім,
А в ньому – суголосся!
Щасти!
Schicksal відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за надзвичайно смачний подарунок! Натхнення вам!
Краще годі й сказати!Просто чудово!Лише великий жаль, що в нашої спільної неньки України повиростали(ніби хтось) дітки з роздвоєними язиками!Але трагедія нашого етносу навіть не в тому, а в тому, що більшість з нас цього навіть не здатна зрозуміти!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Schicksal відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно усе ж знати,що є на кого опертися у важку годину.Дякую за вірш.Прикро те,що вибирати доведеться з тих фальшивців,що тільки на словах люблять рідну мову.
Я підходив туди, цікаво - що там такі "українці" мову "захищали", що було і сумно і неприємно...Вони ще нещодавно призвіща на українські змінювали...Знаю.
Schicksal відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це мій особистий протест. Підтримка не конкретно "їх", а спалаху. В якій би формі він не проявлявся.