Життя… Та що ми знаємо про це?
Вбиваємось отрутою щодня…
Здається, вічність - молоде лице,
Та завтра - зморшки, втрачена броня…
Життя… Так мало з нього беремо -
Все неможливо встигнути зробить…
Зазвичай щось плануємо, ждемо,
Та часто принципово не щастить…
Життя… Таке коротке і слизьке -
В нім кожну мить потрібно цінувать.
Високе маєм місце, чи низьке -
Не треба про порядність забувать.
Життя дається виключно одне,
А все навколо - лиш на певний час…
І просто існувать - не головне,
Тут головне - щоб пам’ятали нас!
(12.11.2009.№126)
ми виставляємо свої вірші не для того, щоб слухати компліменти, а щоб отримати пораду братіів-поетів. Я намагаюся всі вірші оцінювати обєктивно і ніколи не хвалю за графоманство. Але у тебе є головне-Думка і поетичне світовідчуття
Вадим Косарєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я завжди хочу КРИТИКИ у повному слові! Це - саморегулятор, удосконалення і т д... Це - життя поета! Я, думаю, ти згодна. Завтра доберуся до твоїх творінь)))
такі глибокі думки, але я б радила трохи попрацюваьти над образністю, додати художніх засобів і уникати дієслівних рим. Нехай у Ваших діамантів буде достойна оправа
Вадим Косарєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мирось, ти щойно заставила мене замислитись........ Дуже прекрасно, коли є протихід... Подумаю... Спасибі, сонечко)
Це правда)))
засмущала.... 
