UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Мене нема… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Калиновий, 28.01.2012 - 11:13
Она всегда успешная и сильная.Она всегда красивая и стильная. Она не плачет, когда очень больно. Она всегда во всем собой довольна. Она имеет право на ошибки. Она встречает трудности с улыбкой. Она прощает тех, кто заблудился. И отпускает тех, кто не простился. Она не мстит, оставив это слабым. Ее приводит в восхищение отвага. Она не создает себе кумиров. Она живет и правит своим миром. Она не ищет разногласия во времени. Она не признает узды и стремени. Она живет в стихии перемен. Она не отдает любовь взамен... Она не идеальна, но божественна. Все потому, что она просто ЖЕНЩИНА.. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
***Так, жінкою судилося ходити: Збирати квіти зоряних дібров… Найперше – необмежено любити, Образи проковтнувши знов і знов! Здаватись сильною (слабкі підбори!), І «три кути» тендітно по плечах… Нести у світ лишень краси узори І блиск щасливий вогником в очах. Та обіймати, завжди обіймати! І усміхатись: хай десь там болить! Навіщо про ті болі комусь знати? Сховати їх! Веселісьтю закрить! Бо жінці так судилося ходити: Втішати око чиєсь і любити!.. (28.1.12) Г. Король, 25.01.2012 - 21:01
Ви - є, Ви будете потрібні собі і друзям, і мені. То тінями проходять будні - троянди будуть повесні. 
Валя Савелюк, 25.01.2012 - 05:52
протиріччя... "пташка не спроможеться летіти, якщо опір зникне під крильми..."віра... передбачає сумнів, якщо вона не довершена... а от знання -- знати! -- то вже остаточно... "...То тінь самотня, Що знов вигадує мене!" -- класно!... "...Між інеє́вого шитва..." -- гарно... "І розум - невблаганна кузня," -- точно....   
ГАЛИНА КОРИЗМА, 25.01.2012 - 01:57
Лесю, віра хоча впала у дорозі, але вона є живою в твоєму серці. Завтра буде по-іншому і все буде добре.  
Наталя Данилюк, 24.01.2012 - 23:42
Та ще надія... Вже безглуздя!Обтру́шений старий горіх... І розум - невблаганна кузня, Що загартовує на гріх! - Ну що ж... Прощай! Мене немає! Самотня тінь уздовж узбіч, Останнім болем дотліває Поміж упертих протиріч... -  Зневіра і відчай паралізують нашу волю...Та все ж,вони мінливі,як і будь-які інші емоційні прояви...  Крик душі цей відвертий вірш...  
Оксана Пронюк, 24.01.2012 - 22:29
Це я колись написала, от згадала біля тебе, дорога Лесю:Тінь на землю паде, Йде слідом за тобою, Тінь, неначе мара, крок за кроком ходою, Їй все мало було, вона щось чатувала, Щось ділила між нас, щось четвертувала... Я сміялася тихо, та не знала, що лиху, Споглядала, як острах на счужілі слова, Я не знала, що сльози цілувати не можна... Я не знала, що долю обкрадаю сама... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно... і до болю сумно... Обкрадаємо... Але інколи так важко сміятися печалям в очі... В житті - ще так сяк виходить, а поезія брехні не терпить...********** Дякую, Світаночку, за те світло, що принесли в мою душу...
Дощ, 24.01.2012 - 22:10
Багатоплановий вірш... І коментарі сподобались, значить байдужих нема і це радує...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорогий М. І що читаєте коментарі- теж... До речі, теж люблюїх читати, коли цікаві... Розкриваються нові сутності, піднімаються сатинові шторочки...****** Дякую Вам за дружнє плече в лавах поезії...
Осіріс, 24.01.2012 - 21:31
Прошу, воскресніть з попелищаЗробіть в нове кохання крок! І янголятком до зірок Злетіть!!! То насолода ВИЩА!!! 
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як Ви гарнезно прокоментували! Чи то закликали?...Дякую, величний, невмирущий Осірісе!!!
Юхниця Євген, 24.01.2012 - 21:26
Мене нема...я плачу, плачу...Все чорне, чорне і брудне. Вмираю в хаті я, й на дачі, Вмираю ранком, ніччю, днем... І сонечко ніяк не сходить, І кисню людячкам нема, Картоплі не дають городи, Погано все! погано. тьма! )))) (підказка)   
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
***А хто сказав: що все погано? Сьогодні так, а завтра ні... Бо нині веселість безкарно, А завтра - гірко у вині... Щасливим бути - треба вміти! А то - наука нелегка, Коли уперто в"януть квіти Вузлом букетним на руках... ********* Дякую за підказку, та не так то легко нею скористатися... Хоча квітка таки оживилася від Вашого приходу... Дякую, що завітали...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Тетяночко, і завжди то так солодко стає від Ваших коментів!  ********** Дякую щиро!!!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну... якщо сподобалось, то сподіваюсь, мені сум пробачено?... *********** Дякую Вам за відвідини... 
Окрилена, 24.01.2012 - 20:13
Десь впала віра у дорозі,Кудись ішла і не дійшла... Притихла певно на морозі Між інеє́вого шитва... Стійкості Вам і віри, Лесю морози - це тимчасово
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Писалося давно, а морози ще цупко тримаються термометра... А стійкість і справді зайвою не буде...********** Дякую Вас сердечно...
molfar, 24.01.2012 - 19:47
Порадували Ви, Лесечко, Мольфара нині: вірш настроєвий, проте добре збудований, щирий. Парочку зауваг все ж маю:1. Обтрушений старий горіх... - Старий обтрушений горіх... (тут наголос правильно лягає). 2.Притихла, певно, на морозі - пропустили дві коми. 3. Поміж морозного шитва - замість інеєвого 4.Самотня тінь уздовж узбіч Останнім болем дотліває Поміж упертих протиріч...- так буде правильно. І наостанок фраза: І розум - невблаганна кузня, Що загартовує на гріх! Тут йде викривлення понять, це щось типу "У здоровому тілі - здоровий дух" - повна маячня, спеціально підкинута з метою замінити правильні цінності на фальшиві. Так і тут - гартувати треба розум, душу, загалом польову форму - на добро, на духовний зріст. А на Гріх треба навпаки якось розгартовувати, чи що... Тут ще тра подумати гарненько, спішити не варт! Загалом - молодчина. 
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо чесно, не знаю, чим я вже порадувала Мольфара, швидше Мольфар мене... Знову ж - дякую за зауваження: 2 і 4 пункт - виправляю вже, 2 - механічна помилка, 4 - не прийшло, що так просто і так вдало... Щодо 1 - не доберу і все, здається, наголоси там однаково лягають... А щодо 3 - не погоджуюсь абсолютно, бо вийде тавтологія... І чим власне не подобається "інеєве" - тому що не загальноприйняте?..)))А щодо загартовування - то вже моя маленька невизначеність для розуміння кожного по своєму... Те, що треба - то одне, а те, що є - то інше... Можна закривати очі на те, що не зовсім подобається, але від того воно не перестане бути!... ********** і на останок: дорогий Мольфаре,дай Боже Вам снаги щоденно в дужі руки, Щоб сили вдосталь було до творчості й науки! ДЯКУЮ!!!
Валентина Ланевич, 24.01.2012 - 19:45
"Мене нема...Та ще надія...Вже безглуздя! Обтрушений старий горіх!" Нехай тримається надія - ще виповниться й заповітна мрія.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю... Будемо чекати сповнень! Хай тільки посміє не виповнюватись! ********* І Вам - надій і мрій - тільки під знаком плюс!!!
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
