Поету краще не женитись,
Бо він шукатиме вночі
Не як до жінки підступитись,
А до поезії ключі.
Піде сама собі дружина
За двох кохати і страждати,
А в нього думка все єдина:
І те, і це заримувати...
Він дбатиме не про достаток,
Творитиме в сім’ї не те –
Писатиме складний початок
Або закінчення просте.
А з’являться у нього діти –
Підкинуть ще одну проблему,
Та буде він не їм радіти –
Писатиме про них поему.
Затупляться ножі й лопати,
Зима насипле снігу в двір –
А в нього час не ґаздувати –
Записувати на папір.
Хоч обіцяє всім без міри
Кохання і до щастя злетів,
Не йміть йому, дівчата, віри
І не закохуйтесь в поетів.
головне, щоб жінка не була поетом, чи представником іншої творчості. А так вои будуть одне одного доповнювати, шукати в інших те, чого не знайдуть у собі. Тому може не все так категорично???
Василь Кузан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Творча людина прагне особистого простору і свободи,тому нікому не належить,навіть самій собі. Повчально.Проте,дівчата наврядчи стануть менше закохуватись в поетів-світ мистецтва завжди манить до себе,заворожує.
Василь Кузан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну як, скажіть, не закохатись,
Як він мені присвятить вірша?
То й що, що дриґом стала хата!
Для нього я найкрасивіша,
Венера, муза, Афродіта...
А побут - до стіни горохом!
Поети ж бо, вони, як діти...
Зате у залицянні - профі!
Василь Кузан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
