Я рідко тебе бачу взагалі.
Але чомусь, цього не зрозуміть мені,
Завжди це як маленьке свято.
Дивуюсь. Ти такий як всі неначе.
Проте з сюрпризом. Як дощі.
Не забути, що було тоді.
Несеш квіткові барви весни.
І запах високої до неба сосни.
Просто спокій, добро.
І те, що згубилось колись там, давно.
Обожнюю твої очі скажені.
І думки, що гасають немов навіжені.
2009