Мама – це слово чарівне.
Мама – життя джерело.
Мама й дитятко наївне...
Недавно й давно це було
Ніжно з турботою співала
Мама кохані пісні.
Любов до життя прививала,
І снилось майбутнє у сні.
Було неймовірно казковим
Майбутнє в уяві моїй.
Незвичним таким, загадковим...
Я вірила мамі своїй!
Я вірю і зараз, хоч знаю –
Життя вже не зовсім таке.
І правду вже бачу. І уявляю.
Насправді життя не легке.
Та права не маю жалітись,
Бо в мене є головне.
Я мамі можу відкритись,
В наш час це є основне.
Якщо ти маєш людину,
Яка для тебе живе,
Яка у найгіршу хвилину
Захистить любов’ю тебе,
Тоді не дарма ти на світі!
Є в тебе надійне крило.
І це найпрекрасніші миті.
Найліпше що бути могло.
Та тяжко тому, хто не має
Матусі поруч з собою.
Він в спогадах просто згадає,
Як добре, що мама з тобою!
Ще тяжче тому, хто ніколи
Маму не знав і не чув.
Життя їх штрикає, як уколи.
Ніхто з них щасливим не був.
Із болем я вам співчуваю.
Побило, вас, бідні життя.
Ті суки, їх так називаю.
Зламали вам все майбуття.
Не знали ви ласки, любові,
Матусі не знали тепла.
Та сильні ви дуже. Ви жити готові
А я певно так не змогла б.
Тому, дуже вдячна я мамі.
За те, що зі мною завжди.
За очі, найкращі, ласкаві.
Без мами мені нікуди...
10.07.08
Напевно вам колись було важко спілкуватись з мамою.. .У вашому вірші помічаю і розпач, і любов, і надію, і непорозуміння, і зрештою прозріння.. Вірш ваш водночас простий... Без яскравий метафор... Але у простоті слів уся геніальність.. Гімн матерям це святе...Добре вийшло..
Ярина Яра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Був період, коли з мамою було тяжко знайти спільну мову, це той підлітковий період. Зараз я дуже ціную все, що вона для мене робила і робить. Дуже люблю свою маму.
