Бачиш, пухнастеє небо
вкладається білим котом
на дахи і розлогі дерева,
лапкою трога стареньке авто...
Примружують очі лукаві
золоті ліхтарі, мов рибини
запливають у руки ласкаві,
в тенета гілок горобини.
Зорі стрибають , мов білки
діамантові крешуть горіхи...
Гамаками від гілки на гілку
павучата прив"язують літо...
Я торкаюся осені сміло,
забираючись глибоко в сутність,
розчиняюся цукром грайливо
у рудому твоєму кожусі...
Між травинки твої посивілі
і пошерхлі від вітру думки
я занурюю гребні старинні,
щоб вичесувать суму голки...
...Нахилися до мене і цьомни
теплу щічку, чи вушко, чи носик.
Ранок розв"яже сонні припони
і крила розправить пристрасті дотик...
Бачиш, пухнастеє небо таємно
зазирає в шпаринку душі молодої.
Всміхається осінь, мов легінь,
дарує бурштинові знаки любові...
10.11.2010р.
Гамаками від гілки на гілку
павучата прив"язують літо... Між травинки твої посивілі
і пошерхлі від вітру думки
я занурюю гребні старинні,
щоб вичесувать суму голки...
Дуже!
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую!Приємно, що є рядочки, які Вам припали до душі!!!
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Червонію, мов школярка, як то шедевр, Я просто проснулася, а воно таке написалося само, я сюди,показать друззям, на таке й не сподівалася!!! Надюша, дякую за щедрі дари!
Кожного дня цим і займаємось!!! Дякую за візит!!! 
Між травинки твої посивілі
Радію,що завітали, дякую за коментар, приємно! 
Червонію, мов школярка, як то шедевр, Я просто проснулася, а воно таке написалося само, я сюди,показать друззям, на таке й не сподівалася!!! Надюша, дякую за щедрі дари!
