Я продаю свою силу за дружбу,
Та не умію уже берегти
Те, що мені наче світло служить,
Те, що мені не дозволить втекти.
Серце, мій друже, давно застигло.
Ні, воно б'ється, але не так.
Просто йому давно остогидло
Чути що порожньо в твоїх очах.
Просто назовні кров з нього капає
Кров, яку більше не хочуть пити.
Тільки заллються "Шаленим напоєм"
Просто, щоб якось хотілось жити.
Всі вони прагнуть жаданного болю,
Диму в легенях, пороху в серці,
Бачити вщент розфарбовану долю,
Що пише знову поламані терції.
Я вам не бог рок-н-роллу і сексу.
Я лиш дитя, що порізане болем.
Я не "шматочок смачненнького кексу",
Що так і мріють побачити голим.
Я і не за і не проти когось,
Я ані проти ні за течією.
Я тільки я. І мені вже вдалось
Думку свою залишити своєю.
Я розгромлю весь ваш бруд і образи,
Розум зіграє мені страшну службу.
Потім зламаюся. Швидко й відразу.
Я продаю свою силу за дружбу...
![Синонім_вітру: [Я продаю свою силу за дружбу] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
![Синонім_вітру :: [Я продаю свою силу за дружбу]](/upload/poem_all/00150317.jpg)
