Не смаж, чугайстере, волосожару, зіркатую мавку,
Ні для обіду, ні на вечорину, ні до сніданку.
Не серверуй куверт на осібну персону,
Не наминай мертвушки без часнику та хрону.
Не вражина лісова нетря тобі,
На розкутурханій, духмяній траві, най бешкетує собі,
Серед мальовничо-поєтичної, казкової краси,
Поблизу ліричних озер, де правічні, цнотливі ліси.
А нищителі ж твої ті, хто підіймає сокири,
Терзають ними кишла хтонічної віри,
Тож зашквар руйнівникам, танцюро, танець та не барися,
Щоби барбарів тухеси* аж по шву розійшлися...
13.12.23.
Тухес(одеськ.)- п'ята точка.
Щира дяка! 
Цікавий вірш! 
